- туполобий
- —————————————————————————————туполо́бийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
туполобий — а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; тупоголовий … Український тлумачний словник
міднолобий — а, е, зневажл. Безглуздо впертий, тупий; туполобий … Український тлумачний словник
тупоголовий — а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; туполобий. Тупоголовий учень. || у знач. ім. тупоголо/вий, вого, ч. Нерозумна, некмітлива людина … Український тлумачний словник
туполобість — бості, ж., розм. Властивість за знач. туполобий … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови